Кожного року люди на всіх континентах відзначають одне з найяскравіших свят – Новий рік. Цікаво, що це свято універсальне, але традиції та святкування досить різні. Навіть свята розуміють по-різному. Для когось Новий рік – це початок нового життя, для когось – змивання всього поганого, для когось – свято здійснення бажань.

Як і весь світ, українці теж святкують Новий рік. Як не дивно, у нас є багато традицій та ідей, яких немає в інших країнах.

Дата святкування

У давнину в Україні Новий рік святкували тричі: навесні, восени та взимку. Китайський Новий рік святкують з 1 по 14 березня, коли нарешті випаде сніг і починається спека. Святкувати почали, коли на Русі прийняли християнство, але християнських звичаїв у ній дуже мало. Після прийняття греко-візантійських обрядів у XV столітті в Україні настає осінній Новий рік. Це свято повністю вважається християнським і не має жодних язичницьких вірувань, пов’язаних з осіннім Новим роком. Люди вшановують Ісуса Христа, який був випробуваний у пустелі після хрещення. Останній – зимовий Новий рік – традиційно відзначається 1 січня, як ми його святкуємо сьогодні. Вперше його відсвяткували взимку 1700 року. За григоріанським календарем настання Нового року зміщується на 13 днів, тому сьогодні в Україні ми святкуємо Новий рік двічі, називаючи дату 1 січня «Новим роком», а 13 січня «Старим Новим роком».

Традиції святкування

Український Новий рік бере свій початок ще з язичницьких часів. Тож святкування за язичницько-християнськими традиціями збереглися в нашій країні аж до ХХ століття, а подекуди існують і сьогодні. Першим забобоном цього свята є віра в те, що в новому році з’явиться вся нечиста сила, тому потрібно запобігти цьому різними обрядами та травами. Однак згодом ці вірування зникли, на зміну прийшли свята, де можна попросити у Бога будь-що, і воно обов’язково збудеться. Також вважають, що як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому у давніх українців виникло чимало звичаїв і заборон, щоб свята пройшли якнайліпше без шкоди для майбутнього врожаю, здоров’я та добробуту. Перед Новим роком наші предки завжди вечеряли так само, як і Святвечір.
Наприклад, найголовнішим обрядом Нового року є традиційні обходи, тобто «щедрування» та «засівання», які передбачають, що господар матиме добрий урожай кожного року. Звичай був настільки популярним, що ми досі чуємо його відгомін. Вони щедрі і сіють насіння, як зараз. Хлопці та дівчата йдуть окремо або групами дарувати подарунки з традиційними подарунками та приказками. Зараз ми знаємо найпопулярніші щедрівки «Щедрик» і «Вечір щедрування», але в ті часи їх було стільки ж, скільки і колядок, адже від них залежало щастя наступного року. Щедрувати можуть усі, а сіяти — тільки хлопці. Вважається, що щастя в родині можуть принести лише хлопці, тому дівчатам сіяти насіння не можна. Під час жнив співали різні гімни, а під час сівби говорили лише одну приказку. Початок: «Сію, долину піднімаю, сію, з Новим роком вітаю!», а потім йдуть різні новорічні побажання господареві.

З прийдешнім Новим роком, друзі!