Найперше, що необхідно зазначити - це те, що наголоси таки ТРЕБА ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ! І навіть зазубрювати. А оскільки тепер маємо навіть перелік необхідних для запам’ятовування слів, то стає в рази легше! Варто лише вигадати найзручніший для Вас спосіб, дослухатися до порад на заняттях і, безперечно, працювати.

Які є варіанти запам’ятовування?

• У першу чергу зазбурюємо ці 5 слів, які мають подвійний наголос: алфАвІт, веснЯнИй, зАвждИ, мАбУть, пОмИлка;
• В інфінітивах дієслів (що робити? що зробити?) наголос, як правило, падає саме на суфікс –ти: перенести, перевезти, нести тощо. АЛЕ: кінчИти, закінчИти, стрибАти, застОпорити, зобразИти, залишИти, крОїти, дичАвіти, ненАвидіти, помОвчати, заіржАвіти, вИсіти;
• У віддієслівних іменниках (на кшталт «читати» – «читання» чи «проділяти» – «проділ»)наголос зазвичай падає:

· або на другий склад, тобто:

− саме на ту голосну, яка за собою «тягне» подовжений приголосний (власне, тому і відбувається подовження): зібрання, завдання, обрання, навчання, пізнання, читання, поняття. АЛЕ: зубОжіння (бо «Бог»), уподОбання;

− перЕкис, перЕпад, перЕпис, АЛЕ: перелЯк, вимОга.

· або на перший склад, а саме: на префікс, бо відбулася частиномовна трансформація, тож і наголос трішки перекочував. Таких слів кількісно БІЛЬШЕ: випадок, відгомін, заставка, застібка, закрутка, запонка загадка, подруга, позначка, приморозок, причіп тощо. Виділені слова рекомендую запам’ятовувати саме в такому заримованому порядку;

• Дієприкметники – завжди перший склад (пІдданий, кОпчений), прикметники та іменники – другий (піддАний, копчЕний).
• Одиниці вимірювання завжди наголошуються на –мЕтрах, а вимірювальні прилади – на склад раніше: сантиметр, дециметр, кілометр. АЛЕ: цЕнтнер, барометр, термометр. а вимірювальні прилади – на склад раніше: сантиметр, дециметр, кілометр. АЛЕ: цЕнтнер, барОметр, термОметр.
• Прикметники традиційно наголошуються на закінченні: фаховий, чарівний, черговий, пітний, котрий, добовий, щодобовий, роздрібний, тім’яний, текстовий тощо. АЛЕ іноді наголос може лишатися або:

      - на корені слова (тИгровий, кОсий, пЕкарський, рИнковий, пІдлітковий, вишИваний, корИсний, ненАвисний, заіржАвілий, украЇнський, стовідсОтковий, сільськогосподАрський, визвОльний, зрУчний);

   - на суфіксі, особливо це стосується складних (похідних) чи запозичених  прикметників (магістЕрський, одноразОвий, багаторазОвий, порядкОвий, бурштинОвий, болотИстий, шовкОвий, тисОвий, крицЕвий, копчЕний тощо).

• Числівники – це пекло :) , тому наголошуємо або на «ад», або на «деСят», тобто за будь-яких випадків - на третьому складі: одинадцять, чотирнадцять, шістдесят.
• Іншомовні запозичення найчастіше наголошуємо на третьому складі (металургія, травестія, кулінарія), АЛЕ: індУстрія (бо «industrial»).
• Запам’ятати назавжди: лише вІрші, лише вИпадок (бо випАдок=припАдок).

Решту слів, дорогі абітурєнти, варто просто завчити. Це не є погано, адже тренуємо в такий спосіб свою пам’ять і комунікативні навички .

Джерело

Нагадуємо, у попередній публікації ви можете дізнатись, у чому полягає робота PR-менеджера.